Персональний сайт вчителя інформатики Карпенко Антоніни Миколаївни Миргородської ЗОШ І-ІІІ ст. №9 ім. І.А.Зубковського

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 12
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Розвиток особистості учня та створення суб’єкт-суб’єктних відносин у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів в умовах здоров’язберігаючих та інформаційно-комунікаційних технологій.

 

"Надзвичайні люди

формуються не завдяки красивим фразам,

 а власною працею та її результатами "

А.Енштейн 

Найкращий вчитель той, хто обміркував, організував, передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а учні творчо працюють, опановуючи свій матеріал. Мета вчителя інформатики – передати своє захоплення предметом дітям, щоб вони полюбили інформатику так як він, створити інформатику цікавою.

Мудрість мешканців пустелі говорить: «Можна привести верблюда на водопій, але не можна змусити його напитися». Це прислів’я відбиває основний принцип навчання – можна створити всі необхідні умови для навчання, але саме пізнання відбудеться тільки тоді, коли учень захоче пізнати. Як зробити так, щоб учень почував себе потрібним на кожному етапі уроку, був повноцінним членом єдиної команди класу?

Інша мудрість учить: «Скажи мені – я забуду. Покажи мені – я запам’ятаю. Дай мені діяти самому – і я навчуся.» За таким принципом в основу навчання покладено власну активну діяльність. І тому, одним із шляхів підвищення результативності у вивченні інформатики є впровадження активних форм роботи на різних етапах уроку.

Зміст курсу інформатики дає змогу вчителю не тільки інформувати і опитувати учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками і поглядами.

Учитель застосовує більше активізуючих методів навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

У курсі інформатики пропонуються такі методи і технології, які активізують навчальну діяльність учнів:

- робота в парах і невеликих групах;

- учнівські проекти — індивідуальні й колективні;

- ситуативні ігри: рольова гра;

- аналіз аргументів «за» і «проти»;

- дискусії й дебати;

- розв'язування проблеми;

- «мозковий штурм» тощо.

Наступні прийоми особливо ефективно допомагають учням розміщувати нову інформацію в контекст і готують їх для більш аналітичного і глибокого обговорення теми.

1. Напиши, передай наступному

Цей простий метод ефективний, коли необхідно підвести підсумки деякої теми, а також на початку тематичного заняття. Напишіть термін чи твердження у верхній частині блокнота. Учні по черзі пишуть пов'язане з цим терміном слово чи питання і передають блокнот наступному. Відповіді не повинні повторюватися, але їх можна виправляти. Якщо цей метод використовується для підведення підсумків теми, список відповідей можна передати доповідачу.

2. Знаю, хочу довідатися, довідався

У цьому варіанті мозкового штурму спочатку учні пояснюють, що вони знають, потім — що вони хочуть дізнатися, а наприкінці заняття — що вони дізналися. Цей метод дуже ефективний, коли учні повинні ознайомитися з великим обсягом матеріалу. У міру того, як учні просуваються з читанням матеріалу, можна поставити запитання, що вони хотіли б довідатися. При цьому даний метод являє собою гарну вправу для тих учнів, що читають швидко, і допомагає всім учням перевірити розуміння прочитаного.

3. Передбачування

Перш ніж приступити до читання матеріалів із складної теми, учні відповідають на ряд висловлювань з цієї теми. Висловлення сформульовані таким чином, що учні відповідають «так/ні», «згоден/не згоден», «правильно/неправильно», «ймовірно/малоймовірно» та ін. Ефективне передбачування допомагає учням прогнозувати результати свого навчання й організовувати нову інформацію в логічні схеми.

4. Рольові ігри /Моделювання

Рольові ігри дозволяють учням зіграти роль у проблемній ситуації. Це дає їм можливість подивитись на проблему зсередини. Вони також полегшують участь у дискусії, коли учні соромляться відкрито виражати свою думку про ситуацію, але їм важливо обговорити її. Рольова гра може бути формальною і ретельно плануватися заздалегідь, а може бути неформальною і спонтанною. При застосуванні формального підходу учні знайомляться з темою чи проблемою, а потім їх просять розіграти ситуацію чи вирішити проблему з погляду призначеної ролі. Учні починають з письмового сценарію, а потім виконують ролі і доходять до власного логічного завершення. Для неформальних чи спонтанних рольових ігор учнів просять відреагувати на запитання без підготовки з погляду визначеної ролі. У такій рольовій грі можуть братии участь два учні, які виконують «протилежні» ролі. Після їхнього короткого діалогу на запитання відповідає вся група.

 

Ігрові прийоми на різних етапах уроку у 2-4 класах

Ігрові прийоми

Етап уроку

Прийоми

Актуалізація опорних знань

«Інформатична розминка»

Учитель ставить учням запитання за карткою або учні працюють у парах, ставлячи запитання один одному.

«Інтелектуальна розминка»

Учитель ставить запитання з базових понять або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні

«Інформатичний крос»

Учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями.

«Інформатична мозаїка»

Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття

«Так – ні»

Учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише «так» або «ні»

«Вірю – не вірю»

Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами «Чи вірите ви в те, що…»

«Лови помилку!»

Група учнів отримує картки, де допущено помилку в назвах інформатичної номенклатури, ознаках, властивостях тощо

«Пантоміма»

Представник від групи учнів показує без слів задумане інформатичне поняття, а інші відгадують

«Чомучка»

Групи учнів обмінюються підготовленим вдома запитаннями, які починаються зі слова «чому».

«Шпаргалка»

Якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома на великому аркуші шпаргалку та користуватися нею під час опитування

«Опитування – естафета»

Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.

 

«Мандрівник»

Групи складають маршрут або стислу оповідь про певний інформатичний об’єкт.

«Мікрофон»

Учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікрофон» далі.

«Бліц-опитування»

Опитування, необхідне для швидкої активізації базових понять або навичок.

««Взаємо-опитування»

Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням.далі.

Мотивація навчальної діяльності

«Приваблива мета»

Учитель формує цікаву для учнів мету, виконуючи тим самим навчальні завдання.

«Дивуй»

Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про інформатичний об’єкт, що вивчається

 

«Фантастична добавка»

Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе виконати реальні навчальні завдання.

«Практичність теорії»

Учитель доводить корисність навчальної теми шляхом розв’язання конкретної практичної ситуації

«Відстрочена відгадка»

Учитель формулює загадку, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.

«Мікрофон»

Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми.

 

«Проблемне питання»

Постанова запитання проблемного характеру. (наприклад, на дошці зображено дерево, на стовбурі якого написано «комп’ютерні віруси»; під час розповіді записуємо на коренях види вірусів, а на вітках – способи боротьби з вірусами)

 

 

 

Вивчення нового матеріалу

«Навчальний мозковий штурм (фронтально або в групах)

Напрацювання будь-яких ідей для розв’язання проблеми, відбір та аналіз результатів.

«Театралізація»

Учитель пропонує розіграти конкретну ситуацію в ролях. Для цього учням потрібно підготуватися, тобто вивчити відповідний матеріал.

«Учитель-учень»

Працюючи в парах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає «вчителем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями.

«Шпаргалка»

На цьому етапі групи учнів, виконуючи навчальне завдання, створюють власну шпаргалку, фактично опорну схему, за якою будують свою відповідь.

«Творча лабораторія»

Кожна група шукає відповідь на проблемне питання або розробляє розв’язання певної ситуації.

«Кути»

За кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти навчального завдання: теоретичного, образотворчого тощо. Учні вільні вибирати «кут» тобто групи та способи роботи.

«Навчальний мозковий штурм (фронтально або в групах)

Напрацювання будь-яких ідей для розв’язання проблеми, відбір та аналіз результатів.

«Мандрівка»

На цьому етапі групи «мандрують» уже знайомими маршрутами, використовуючи матеріал різних джерел інформатичних знань.

«Поет»

Складання віршів у стилі «синквей» на запропоновану тему.

 

«Конкурс запитань»

Вивчаючи матеріал самостійно, учні готують по кілька запитань, творчого проблемного характеру. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.

«Дерево рішень»

На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв’язання проблеми та заповнюють дерево.

 

Закріплення, повторення, контроль отриманих знань.

«Прес-конференція»

Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, висвітлено тему, в якому напрямі можна було б вивчити її далі.

«Експрес-тест»

Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих.

«Світлофор»

Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді замість руки картку: зелену, якщо відповідь знають, та червону, якщо утруднюються з відповіддю.

«Мікрофон»

Передаючи «мікрофон» по ланцюжку, учні відповідають на запитання з вивченої теми, доповнюючи одне одного

«Інформатичний практикум»

Виконання невеликого практичного завдання за допомогою комп’ютера, підручника або інших джерел інформатичних знань.

«Чомучка»

На цьому етапі запитання «Чому?» може запропонувати вчитель або вони складаються під час попереднього етапу роботи.

«Інформатичний диктант»

Проводиться за базовими поняттями; темп роботи – високий.

«Власні приклади»

Учні наводять власні приклади до вивченої теми

«Інформатична розминка»

«Взаємо-опитування»

«Вірю – не вірю»

«Опитування – естафета»

«Так – ні»

Домашнє завдання

Дуже корисне домашнє завдання

Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань; підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми.

Випереджальне домашнє завдання

Найбільш сильним учням пропонується підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів.

Диференційоване домашнє завдання

Певний обсяг роботи пропонується виконати всім, а більш складні, творчі завдання – бажаючим.

 

    

Вхід на сайт
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Copyright MyCorp © 2017
    Створити безкоштовний сайт на uCoz